слідувати

(вислід) повставати, повстати, (заплата) належати, належатися, (звичаю) дотримуватися, дотриматися, подотримуватися, (подія) відбуватися, відбутися, повідбуватися, (поради) виконувати, виконати, повиконувати, (сумнів) виникати, виникнути, повиникати, (час) надходити, надійти, наближатися, наближитися, (частина) припадати, припасти, поприпадати, (чемність) годиться, личити, випадати, (шляхом) див. шествувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слідувати — Чи має сучасна українська мова дієслово слідувати? Кажуть, нібито його нема, але в наших ЗМІ на нього частенько натрапляєш. Воно доречне тільки тоді, коли виражає поняття “рухатися слідом за кимось”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. слідувати — слі́дувати дієслово недоконаного виду слідува́ти дієслово недоконаного виду рухатися слідом діал. Орфографічний словник української мови
  3. слідувати — Рухатися <�іти> слідом, ходити хвостом; (один за одним) іти <�назирці>. Словник синонімів Караванського
  4. слідувати — див. стежити Словник синонімів Вусика
  5. слідувати — I сл`ідувати-ую, -уєш, недок. 1》 за ким – чим. Рухатися слідом за ким-, чим-небудь. || Відбуватися, з'являтися, бути безпосередньо після чого-небудь. || перен. Керуватися у чому-небудь чиїмсь прикладом, брати щось за зразок. 2》 рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. слідувати — СЛІДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Слі́дувати (у 1 знач.). Так і біга, так і слідує за ним (Сл. Б. Грінченка). СЛІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. за ким – чим. Рухатися слідом за ким-, чим-небудь. Теофан слідував за паном (І. Словник української мови у 20 томах
  7. слідувати — СЛІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. за ким— чим. Рухатися слідом за ким-, чим-небудь. Теофан слідував за паном (Фр., II, 1950, 367); Заставляла [Юля] на останні копійки, які він виторговував за рибу, купувати морозиво, водити в кіно... Словник української мови в 11 томах
  8. слідувати — Слідува́ти, -ду́ю, -єш гл. = слідкувати. Так і біга, так і слідує за ним. Зміев. у. Словник української мови Грінченка