собрат

Значення в інших словниках

1. собрат — собра́т іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири собра́ги Орфографічний словник української мови
2. собрат — -а, ч., книжн. Людина тієї самої професії, того самого середовища і т. ін.; товариш по заняттю, професії тощо. || Тварини стосовно одна одної. || перен. Про щось із ряду подібних предметів, явищ тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. собрат — СОБРА́Т, а, ч., книжн. Товариш по заняттю, професії, роду діяльності тощо. – Я бачив духовних, що .. проводили ночі за картами та пиятикою і підіймали на сміх своїх власних собратів (І. Словник української мови у 20 томах
4. собрат — СОБРА́Т, а, ч., книжн. Людина тієї самої професії, того самого середовища і т. ін.; товариш по заняттю, професії тощо. — Я бачив духовних, що.. проводили ночі за картами та пиятикою і підіймали на сміх своїх власних собратів (Фр. Словник української мови в 11 томах