собрат
собра́т
-а, ч., книжн.
Людина тієї самої професії, того самого середовища і т. ін.; товариш по заняттю, професії тощо.
|| Тварини стосовно одна одної.
|| перен. Про щось із ряду подібних предметів, явищ тощо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- собрат — собра́т іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири собра́ги Орфографічний словник української мови
- собрат — Побратим, (московський) псубрат Словник чужослів Павло Штепа
- собрат — СОБРА́Т, а, ч., книжн. Товариш по заняттю, професії, роду діяльності тощо. – Я бачив духовних, що .. проводили ночі за картами та пиятикою і підіймали на сміх своїх власних собратів (І. Словник української мови у 20 томах
- собрат — СОБРА́Т, а, ч., книжн. Людина тієї самої професії, того самого середовища і т. ін.; товариш по заняттю, професії тощо. — Я бачив духовних, що.. проводили ночі за картами та пиятикою і підіймали на сміх своїх власних собратів (Фр. Словник української мови в 11 томах