собі

собі́

1》 Дав. в. одн. зворотного займ. себе.

2》 част., розм. Уживається при дієсловах, а також при інших словах, які виступають у ролі присудка, підкреслюючи, що дія відбувається вільно, незалежно.

Знай собі — не зважаючи ні на що, ні на кого.

Нічого собі — а) (при дієсл.) досить добре, непогано; б) (при ім.) такий, як треба, досить добрий, непоганий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. собі — собі́ частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. собі — СОБІ́. 1. Дав. в. одн. зворотного займ. себе́. 2. част., розм. Уживається при дієсловах, а також при інших словах, які виступають у ролі присудка, підкреслюючи, що дія відбувається вільно, незалежно. Словник української мови у 20 томах
  3. собі — СОБІ́. 1. Дав. в. одн. зворотного займ. себе́. 2. част., розм. Уживається при дієсловах, а також при інших словах, які виступають у ролі присудка, підкреслюючи, що дія відбувається вільно, незалежно. Словник української мови в 11 томах
  4. собі — Собі мѣст. дат. пад. отъ себе. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. Ном. № 1. Словник української мови Грінченка