собрат

собра́т

іменник чоловічого роду, істота

* Але: два, три, чотири собра́ги

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. собрат — -а, ч., книжн. Людина тієї самої професії, того самого середовища і т. ін.; товариш по заняттю, професії тощо. || Тварини стосовно одна одної. || перен. Про щось із ряду подібних предметів, явищ тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. собрат — Побратим, (московський) псубрат Словник чужослів Павло Штепа
  3. собрат — СОБРА́Т, а, ч., книжн. Товариш по заняттю, професії, роду діяльності тощо. – Я бачив духовних, що .. проводили ночі за картами та пиятикою і підіймали на сміх своїх власних собратів (І. Словник української мови у 20 томах
  4. собрат — СОБРА́Т, а, ч., книжн. Людина тієї самої професії, того самого середовища і т. ін.; товариш по заняттю, професії тощо. — Я бачив духовних, що.. проводили ночі за картами та пиятикою і підіймали на сміх своїх власних собратів (Фр. Словник української мови в 11 томах