сплав

1. (металу) стоп

2. це рікою

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сплав — сплав 1 іменник чоловічого роду складна речовина сплав 2 іменник чоловічого роду сплавлення лісу Орфографічний словник української мови
  2. сплав — див. СТОП. Словник синонімів Караванського
  3. сплав — [сплаў] -аву, м. (на) -ав'і, мн. -авие, -ав'іў Орфоепічний словник української мови
  4. сплав — I -у, ч. Складна речовина, що утворюється здебільшого при твердінні рідких систем з двох або кількох простих або складних речовин (перев. металів). || перен. Поєднання різних елементів, частин і т. ін. чого-небудь. II -у, ч. 1》 Дія за знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сплав — СПЛАВ¹, у, ч. Складна речовина, що утворюється здебільшого при твердінні рідких систем з двох або кількох елементів (перев. металів). Словник української мови у 20 томах
  6. сплав — СПЛАВ¹, у, ч. Складна речовина, що утворюється здебільшого при твердінні рідких систем з двох або кількох елементів (перев. металів). Словник української мови в 11 томах
  7. сплав — Сплав, -ву м. 1) Проливной дождь. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка ніби море шуміє. Федьк. І. 91. 2) Плотъ изъ сплавного лѣса. Камен. у. Черк. у. Черемошом пливуть сплави в далеку чужину. Млак. 91. 3) Родъ женской болѣзни. ЕЗ. V. 64. см. сплавня. Словник української мови Грінченка