1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сплав

I -у, ч.

Складна речовина, що утворюється здебільшого при твердінні рідких систем з двох або кількох простих або складних речовин (перев. металів).

|| перен. Поєднання різних елементів, частин і т. ін. чого-небудь.

II -у, ч.

1》 Дія за знач. сплавити, сплавляти II 1).

|| Сплавний промисел.

2》 Пліт із сплавного лісу.

3》 зах. Злива.

4》 зах. Жіноча хвороба.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сплав — сплав 1 іменник чоловічого роду складна речовина сплав 2 іменник чоловічого роду сплавлення лісу Орфографічний словник української мови
  2. сплав — див. СТОП. Словник синонімів Караванського
  3. сплав — [сплаў] -аву, м. (на) -ав'і, мн. -авие, -ав'іў Орфоепічний словник української мови
  4. сплав — 1. (металу) стоп 2. це рікою Словник чужослів Павло Штепа
  5. сплав — СПЛАВ¹, у, ч. Складна речовина, що утворюється здебільшого при твердінні рідких систем з двох або кількох елементів (перев. металів). Словник української мови у 20 томах
  6. сплав — СПЛАВ¹, у, ч. Складна речовина, що утворюється здебільшого при твердінні рідких систем з двох або кількох елементів (перев. металів). Словник української мови в 11 томах
  7. сплав — Сплав, -ву м. 1) Проливной дождь. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка ніби море шуміє. Федьк. І. 91. 2) Плотъ изъ сплавного лѣса. Камен. у. Черк. у. Черемошом пливуть сплави в далеку чужину. Млак. 91. 3) Родъ женской болѣзни. ЕЗ. V. 64. см. сплавня. Словник української мови Грінченка