сплав

СПЛАВ¹, у, ч. Складна речовина, що утворюється здебільшого при твердінні рідких систем з двох або кількох елементів (перев. металів).

У сучасній техніці широко застосовуються різноманітні сплави, одержані з двох, трьох та більшої кількості металів і неметалів (Цікава хімія, 1954, 16);

На основі алюмінію створено сплави, які втроє легші, ніж сталь, і водночас міцніші за неї (Наука.., 9, 1956, 5);

Рязанов над силу молотив колотушкою по дзеркальних вічках контейнера.. Дзеркала були вилиті з товстого гнучкого сплаву і ніяк не піддавалися (Логв., Давні рани, 1961, 47);

// перен. Поєднання різних елементів, частин і т. ін. чого-небудь.

На нас дивилась мозаїка дна: фіолетові плями густих водорослів [водоростей], блакитні очі підводних пісків, стара бронза і темно-синя емаль, що зливались в один вогняний сплав (Коцюб., II, 1955, 289);

Урочисто грав духовий оркестр. В найскладніших звукових сплавах, у зіткненні мотивів, мідних сурм, голосів, литавр і нових пісень народжувалась народна героїчна симфонія перемоги нового життя на землі (Довж., І, 1958, 93);

В поезіях Шевченка маємо органічний сплав різнорідних елементів народної творчості з його, Шевченковим, яскравим, винятково образним словом (Рад. літ-во, 1, 1966, 85).

СПЛАВ², у, ч.

1. Дія за знач. спла́вити, сплавля́ти² 1.

Ліс треба було рубати вище по ріці, там спуск хороший, зате сплав колод коштував дорого (Кол., Терен.., 1959, 300);

В цьому році раніше від звичайного почався сплав лісу по стрімкій гірській річці Черемош (Рад. Укр., 19.III 1958, 8);

// Сплавний промисел.

Тут побирають усі гроші, бо в Вижниці сидять ті промисловці, що тримають сплави; тут же ті гроші пропиваються (Хотк., II, 1966, 383);

В Ільнику на причалі робітники сплаву навантажували платформи лісом (Чорн., Визвол. земля, 1950, 56).

2. Пліт із сплавного лісу.

Лісові підприємці.. почали висилати [Бовкуна] зі сплавами до Журавна, ба й до Окопів, повіряючи йому продаж дерева (Фр., III, 1950, 48);

— А що вже сплави збивати та гонити, то рівні йому в цій роботі поміж нас не було (Мур., Бук. повість, 1959, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сплав — сплав 1 іменник чоловічого роду складна речовина сплав 2 іменник чоловічого роду сплавлення лісу Орфографічний словник української мови
  2. сплав — див. СТОП. Словник синонімів Караванського
  3. сплав — [сплаў] -аву, м. (на) -ав'і, мн. -авие, -ав'іў Орфоепічний словник української мови
  4. сплав — I -у, ч. Складна речовина, що утворюється здебільшого при твердінні рідких систем з двох або кількох простих або складних речовин (перев. металів). || перен. Поєднання різних елементів, частин і т. ін. чого-небудь. II -у, ч. 1》 Дія за знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сплав — 1. (металу) стоп 2. це рікою Словник чужослів Павло Штепа
  6. сплав — СПЛАВ¹, у, ч. Складна речовина, що утворюється здебільшого при твердінні рідких систем з двох або кількох елементів (перев. металів). Словник української мови у 20 томах
  7. сплав — Сплав, -ву м. 1) Проливной дождь. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка ніби море шуміє. Федьк. І. 91. 2) Плотъ изъ сплавного лѣса. Камен. у. Черк. у. Черемошом пливуть сплави в далеку чужину. Млак. 91. 3) Родъ женской болѣзни. ЕЗ. V. 64. см. сплавня. Словник української мови Грінченка