сплав
СПЛАВ¹, у, ч.
Складна речовина, що утворюється здебільшого при твердінні рідких систем з двох або кількох елементів (перев. металів).
У сучасній техніці широко застосовуються різноманітні сплави, одержані з двох, трьох та більшої кількості металів і неметалів (з наук.-попул. літ.);
На основі алюмінію створено сплави, які втроє легші, ніж сталь, і водночас міцніші за неї (з наук.-попул. літ.);
Рязанов над силу молотив колотушкою по дзеркальних вічках контейнера .. Дзеркала були вилиті з товстого гнучкого сплаву і ніяк не піддавалися (В. Логвиненко);
// перен. Поєднання різних елементів, частин і т. ін. чого-небудь.
На нас дивилась мозаїка дна: фіолетові плями густих водорослів [водоростей], блакитні очі підводних пісків, стара бронза і темно-синя емаль, що зливались в один вогняний сплав (М. Коцюбинський);
Урочисто грав духовий оркестр. В найскладніших звукових сплавах, у зіткненні мотивів, мідних сурм, голосів, литавр і нових пісень народжувалась народна героїчна симфонія перемоги нового життя на землі (О. Довженко);
В поезіях Шевченка маємо органічний сплав різнорідних елементів народної творчості з його, Шевченковим, яскравим, винятково образним словом (з наук. літ.).
△ (1) Прецизі́йні спла́ви – сплави точного складу;
(2) Тверді́ спла́ви – металеві сплави високої міцності та стійкості проти спрацювання.
Тверді сплави відзначаються високою твердістю, міцністю, різальними та ін. властивостями, що зберігаються при нагріванні до високих температур (з наук. літ.);
(3) Ювелі́рні спла́ви – сплави благородних і кольорових металів, з яких виготовляють різні ювелірні вироби.
СПЛАВ², у, ч.
1. Дія за знач. спла́вити², сплавля́ти² 1.
Ліс треба було рубати вище по ріці, там спуск хороший, зате сплав колод коштував дорого (П. Колесник);
В цьому році раніше від звичайного почався сплав лісу по стрімкій гірській річці Черемош (з газ.);
// Сплавний промисел.
Тут побирають усі гроші, бо в Вижниці сидять ті промисловці, що тримають сплави; тут же ті гроші пропиваються (Г. Хоткевич);
В Ільнику на причалі робітники сплаву навантажували платформи лісом (С. Чорнобривець).
2. Пліт із сплавного лісу.
Лісові підприємці .. почали висилати [Бовкуна] зі сплавами до Журавна, ба й до Окопів, повіряючи йому продаж дерева (І. Франко);
– А що вже сплави збивати та гонити, то рівні йому в цій роботі поміж нас не було (І. Муратов).
Значення в інших словниках
- сплав — сплав 1 іменник чоловічого роду складна речовина сплав 2 іменник чоловічого роду сплавлення лісу Орфографічний словник української мови
- сплав — див. СТОП. Словник синонімів Караванського
- сплав — [сплаў] -аву, м. (на) -ав'і, мн. -авие, -ав'іў Орфоепічний словник української мови
- сплав — I -у, ч. Складна речовина, що утворюється здебільшого при твердінні рідких систем з двох або кількох простих або складних речовин (перев. металів). || перен. Поєднання різних елементів, частин і т. ін. чого-небудь. II -у, ч. 1》 Дія за знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сплав — 1. (металу) стоп 2. це рікою Словник чужослів Павло Штепа
- сплав — СПЛАВ¹, у, ч. Складна речовина, що утворюється здебільшого при твердінні рідких систем з двох або кількох елементів (перев. металів). Словник української мови в 11 томах
- сплав — Сплав, -ву м. 1) Проливной дождь. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка ніби море шуміє. Федьк. І. 91. 2) Плотъ изъ сплавного лѣса. Камен. у. Черк. у. Черемошом пливуть сплави в далеку чужину. Млак. 91. 3) Родъ женской болѣзни. ЕЗ. V. 64. см. сплавня. Словник української мови Грінченка