сплетіння

Плетиво, спліт, заплут

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сплетіння — сплеті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сплетіння — -я, с. 1》 Місце, де з'єднується, переплітається що-небудь. 2》 Ціле, що становить собою переплетення окремих його частин. 3》 Поєднання, переплетення чого-небудь. || перен. Суміш, поєднання якихось явищ, подій і т. ін. Сплетіння обставин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сплетіння — СПЛЕТІ́ННЯ, я, с. 1. Місце, де з'єднується, переплітається що-небудь. Віктор довго тикав автоматичною ручкою в сплетіння дротів, а потім плюнув і відійшов... (М. Зарудний); За містом, де колії стрічні, Де сплетіння шляхів.. Словник української мови у 20 томах
  4. сплетіння — ПЕРЕПЛЕ́ТЕННЯ (щось переплетене), ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕТІ́ННЯ, ПЛЕ́ТИВО, ПЛУТАНИ́НА, ПЛУТАНИ́ЦЯ розм., ПЛУ́ТАНКА розм., ЗА́ПЛУТ діал. (щось переплутане); ПЛЕТЕНИ́ЦЯ (про події, явища тощо); ХИТРОСПЛЕТІ́ННЯ книжн. Словник синонімів української мови
  5. сплетіння — СПЛЕТІ́ННЯ, я, с. 1. Місце, де з’єднується, переплітається що-небудь. Віктор довго тикав автоматичною ручкою в сплетіння дротів, а потім плюнув і відійшов… (Зар., Світло, 1961, 12); За містом, де колії стрічні, Де сплетіння шляхів.. Словник української мови в 11 томах