сплетіння
сплеті́ння
-я, с.
1》 Місце, де з'єднується, переплітається що-небудь.
2》 Ціле, що становить собою переплетення окремих його частин.
3》 Поєднання, переплетення чого-небудь.
|| перен. Суміш, поєднання якихось явищ, подій і т. ін. Сплетіння обставин.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сплетіння — сплеті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- сплетіння — Плетиво, спліт, заплут Словник чужослів Павло Штепа
- сплетіння — СПЛЕТІ́ННЯ, я, с. 1. Місце, де з'єднується, переплітається що-небудь. Віктор довго тикав автоматичною ручкою в сплетіння дротів, а потім плюнув і відійшов... (М. Зарудний); За містом, де колії стрічні, Де сплетіння шляхів.. Словник української мови у 20 томах
- сплетіння — ПЕРЕПЛЕ́ТЕННЯ (щось переплетене), ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕТІ́ННЯ, ПЛЕ́ТИВО, ПЛУТАНИ́НА, ПЛУТАНИ́ЦЯ розм., ПЛУ́ТАНКА розм., ЗА́ПЛУТ діал. (щось переплутане); ПЛЕТЕНИ́ЦЯ (про події, явища тощо); ХИТРОСПЛЕТІ́ННЯ книжн. Словник синонімів української мови
- сплетіння — СПЛЕТІ́ННЯ, я, с. 1. Місце, де з’єднується, переплітається що-небудь. Віктор довго тикав автоматичною ручкою в сплетіння дротів, а потім плюнув і відійшов… (Зар., Світло, 1961, 12); За містом, де колії стрічні, Де сплетіння шляхів.. Словник української мови в 11 томах