сплетіння
СПЛЕТІ́ННЯ, я, с.
1. Місце, де з'єднується, переплітається що-небудь.
Віктор довго тикав автоматичною ручкою в сплетіння дротів, а потім плюнув і відійшов... (М. Зарудний);
За містом, де колії стрічні, Де сплетіння шляхів.., Гуркотять поїзди електричні Водоспадом на Фастів, Ірпінь... (С. Крижанівський).
2. Те, що становить собою поєднання чогось.
Іван підступає ближче і раптом у сплетінні вербових коренів помічає величезну щуку (П. Колесник);
Між вузлуватим сплетінням дубового гілля горіло весняне небо (Л. Первомайський);
Угорі, на химерному невидимому сплетінні металевих конструкцій бурової, блимають вогні (І. Цюпа);
Оправа другого турячого рога з Чорної Могили ще багатша. В основу її рисунка покладено билинний сюжет, в якому фігурують фантастичні звірі, птахи та люди .. Фантастичні звірі зображені у найвигадливіших сплетіннях (з наук. літ.);
// перен. Суміш, поєднання якихось явищ, подій і т. ін.
Цілою кавалькадою вривається до мене галас схвильованої вулиці, – якесь дивне сплетіння сміху, співу, крику, плачу й розміреного топоту людських ніг (П. Колесник);
Стрімкі чи повільні переходи почуттів, їх зіткнення, протиставлення, сплетіння – така стихія його [А.Малишка] ліризму (із журн.).
Сплеті́ння обста́вин див. обста́вина.
△ (1) Крижове́ сплетіння – сплетіння передніх гілок крижових спинномозкових нервів.
Крижове сплетіння парне, формується черевними гілками IV і V поперекових нервів, I, II і III крижових спинномозкових нервів (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- сплетіння — сплеті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- сплетіння — -я, с. 1》 Місце, де з'єднується, переплітається що-небудь. 2》 Ціле, що становить собою переплетення окремих його частин. 3》 Поєднання, переплетення чого-небудь. || перен. Суміш, поєднання якихось явищ, подій і т. ін. Сплетіння обставин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сплетіння — Плетиво, спліт, заплут Словник чужослів Павло Штепа
- сплетіння — ПЕРЕПЛЕ́ТЕННЯ (щось переплетене), ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕТІ́ННЯ, ПЛЕ́ТИВО, ПЛУТАНИ́НА, ПЛУТАНИ́ЦЯ розм., ПЛУ́ТАНКА розм., ЗА́ПЛУТ діал. (щось переплутане); ПЛЕТЕНИ́ЦЯ (про події, явища тощо); ХИТРОСПЛЕТІ́ННЯ книжн. Словник синонімів української мови
- сплетіння — СПЛЕТІ́ННЯ, я, с. 1. Місце, де з’єднується, переплітається що-небудь. Віктор довго тикав автоматичною ручкою в сплетіння дротів, а потім плюнув і відійшов… (Зар., Світло, 1961, 12); За містом, де колії стрічні, Де сплетіння шляхів.. Словник української мови в 11 томах