1. Словник синонімів української мови

сплетіння

ПЕРЕПЛЕ́ТЕННЯ (щось переплетене), ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕТІ́ННЯ, ПЛЕ́ТИВО, ПЛУТАНИ́НА, ПЛУТАНИ́ЦЯ розм., ПЛУ́ТАНКА розм., ЗА́ПЛУТ діал. (щось переплутане); ПЛЕТЕНИ́ЦЯ (про події, явища тощо); ХИТРОСПЛЕТІ́ННЯ книжн., ХИТРОСПЛЕ́ТЕННЯ книжн. (майстерне, складне). Все в цьому — на перший погляд хаотичному — переплетенні труб було йому знане, зрозуміле (С. Журахович); Там біля стовбура, всередині, за переплетінням гілок, прикрите густим листям, ховалося.. сонце (В. Козаченко); Тепер він уже глибше розумів сплетення людських почуттів, але вважав, що торкатися до них, хай навіть досвідченою рукою хірурга, однаково неприємно і боляче (М. Стельмах); Під головою в хлопчика — цупке плетіння волока (О. Ільченко); Проміж гілок чудне сплетіння, мов через неводи густі, Примхливо грається проміння, Неначе рибки золоті (С. Воскрекасенко); Крізь плетиво гілля й буйного листя сонце пробивалося плямами (П. Автомонов); Те ж каміння й куток, тих же вишень гілля й плутанина покручених стежок... (В. Сосюра); Між заплутами — величезні гарбузи, як голі діти (С. Васильченко); Як марево, тремтить Хистких думок химерна плетениця (М. Рильський); Серед хитросплетіння трубопроводів йде людина (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сплетіння — сплеті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сплетіння — -я, с. 1》 Місце, де з'єднується, переплітається що-небудь. 2》 Ціле, що становить собою переплетення окремих його частин. 3》 Поєднання, переплетення чого-небудь. || перен. Суміш, поєднання якихось явищ, подій і т. ін. Сплетіння обставин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сплетіння — Плетиво, спліт, заплут Словник чужослів Павло Штепа
  4. сплетіння — СПЛЕТІ́ННЯ, я, с. 1. Місце, де з'єднується, переплітається що-небудь. Віктор довго тикав автоматичною ручкою в сплетіння дротів, а потім плюнув і відійшов... (М. Зарудний); За містом, де колії стрічні, Де сплетіння шляхів.. Словник української мови у 20 томах
  5. сплетіння — СПЛЕТІ́ННЯ, я, с. 1. Місце, де з’єднується, переплітається що-небудь. Віктор довго тикав автоматичною ручкою в сплетіння дротів, а потім плюнув і відійшов… (Зар., Світло, 1961, 12); За містом, де колії стрічні, Де сплетіння шляхів.. Словник української мови в 11 томах