1. Словник чужослів Павло Штепа

труп

Мрець, мерляк, мертвяк, померлий, умерлий, небіжчик, (дитини) мерча, мерчик, (худоби) падло, падлина, стерво, стерв'ятина, див. мертвець, умерший

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. труп — труп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. труп — Мертве тіло, ур. прах, останки; п! МЕРТВЯК, Словник синонімів Караванського
  3. труп — ТРУП¹, ч. 1. род. а. Мертве тіло людини або тварини. Треба було оглянути місце, оглянути трупа, переслухати свідків... (І. Франко); Козак Мітла, тримаючи за повідки коня, ходив по долині між трупами і шукав свого побратима Півня (П. Словник української мови у 20 томах
  4. труп — А, ч. Тіло, нерухома (часто — п'яна) людина. Заберіть цей труп з мого ліжка: я хочу спати. Словник сучасного українського сленгу
  5. труп — I ч. 1》 род. -а. Мертве тіло людини або тварини. 2》 род. -у, збірн. Мертві тіла людей. II виг., зах. Крик ворона. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. труп — кла́сти / покла́сти тру́пом кого і без додатка. Убивати, нищити. Тільки воля в них міцна Десь напасти, трупом класти, Грабувати, мордувати (І. Франко); Умить вибігло двоє других з двох ворожих таборів і обох на місці трупом поклали (Н. Фразеологічний словник української мови
  7. труп — ТРУП, ч. 1. род. а. Мертве тіло людини або тварини. Треба було оглянути місце, оглянути трупа, переслухати свідків… (Фр., І, 1955, 111); Козак Мітла, тримаючи за повідки коня, ходив по долині між трупами і шукав свого побратима Півня (Панч, Гомон. Словник української мови в 11 томах
  8. труп — I. Труп, -пу м. Трупъ. О мур старою головою ударилась і трупом пала. Шевч. 614. Не вискочив Нечаїв кінь із ляцького трупу. Лукаш. 110. трупом стати. Умереть, околѣть. Щоб трупом став до вечора, коли неправду кажу. Н. Вол. у. --------------- II. Труп меж. Крикъ ворона. Вх. Уг. 271. Словник української мови Грінченка