труп

кла́сти / покла́сти тру́пом кого і без додатка. Убивати, нищити. Тільки воля в них міцна Десь напасти, трупом класти, Грабувати, мордувати (І. Франко); Умить вибігло двоє других з двох ворожих таборів і обох на місці трупом поклали (Н. Кобринська); Курінний лежав тепер у снігу непорушно і здалеку гукав жандармам, підриваючи їх до атаки. Жандарми не наважувалися. Мабуть, добре розуміли, що поки добіжать, прикордонник покладе їх трупом (П. Загребельний).

лежа́ти тру́пом. 1. Погано себе почуваючи, відпочивати після великої втоми, виснажливої роботи, хвороби тощо. Лежали трупом цілий день, братися за роботу було несила (З газети). 2. Тривалий час не використовуватися, бути розкиданим або ставати непридатним (про речі). Серпи, коси, вози, збруя — все трупом лежить коло хат (С. Васильченко).

ма́ло не тру́пом ляга́ти. Дуже погано себе почувати; бути ледве живим. — Декому на морі від хитання зле робиться. Навіть дивувався: як то люди здорові й ситі мало не трупом лягають (І. Муратов).

тру́пом лягти́. 1. Загинути, померти. Йон став коло дверей, готовий краще трупом лягти, ніж випустити дочку з хати (М. Коцюбинський); Видно, хотіли, сердешну, зганьбити, Та не давалася — трупом лягла… (Д. Павличко). полягти́ тру́пом (про всіх або багатьох). Ідуть, щоб побідить (перемогти) успішно, Або щоб трупом полягти (І. Котляревський); // Зникнути, пропасти (про що-небудь). Хай по всіх світах розверзеться земля, .. хай у тих проваллях трупом ляже людське нещастя (Є. Гуцало). 2. Докласти всіх зусиль для досягнення чого-небудь; все зробити. (2-й запорожець:) Веди нас, Тарасе, куди хочеш, ми трупом ляжем! (І. Карпенко-Карий); — Ні, не віддам, трупом ляжу, а не віддам (В. Собко).

хоч (хоча́) би тру́пом ліг. За будь-яких обставин (намагатися досягти чого-небудь); будь-якою ціною, будь-що. Він такий, що доб’ється свого, хоч би, як говориться, трупом ліг, хоч і дорогою ціною (З журналу). хоча́ би тру́пом всі лягли́. Таку побачивши утрату, Аркадці галас підняли, Клялися учинить одплату, Хоча би трупом всі лягли (І. Котляревський).