тушити

моск. гасити

гасити, вигашувати, вигасити, повигашувати, догашувати, догасити, подогашувати, загашувати, загасити, позагашувати, згашувати, погашувати, погасити, пригашувати, пригасити, попригашувати, угашувати, угасити, повгашувати, див. тухнути, (кухн.) тушкувати, витушковувати, витушкувати, повитушковувати, затушковувати, затушкувати, позатушковувати, натушковувати, натушкувати, понатушковувати, потушковувати, потушкувати, притушковувати, притушкувати, попритушковувати, утушковувати, утушкувати, повтушковувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

тушити — туши́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
тушити — [тушитие] -шу, тушиеш; нак. -ши, -ш'іт' Орфоепічний словник української мови
тушити — ТУШИ́ТИ, шу́, шиш, недок., що. Припиняти горіння чого-небудь; гасити. Тижні у полум'ї корчився хутір .. Тижні тушили пекельну пожежу (О. Олесь); На Герасимові тліла сорочка в кількох місцях, і він тушив її, мнучи полотно чорними руками (П. Словник української мови у 20 томах
тушити — Свідчити, повідомляти; бажати; сповідатися Словник застарілих та маловживаних слів
тушити — -шу, -шиш, недок., перех. Припиняти горіння чого-небудь; гасити. || перен. Придушувати, приглушувати якесь сильне почуття (любов, гнів і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
тушити — ГАСИ́ТИ (припиняти горіння, світіння чого-небудь), ЗАГА́ШУВАТИ, ЗАГАША́ТИ, ЗГАША́ТИ, ПОГАША́ТИ, ПРИГА́ШУВАТИ, ПРИГАША́ТИ, УГАША́ТИ (ВГАША́ТИ), ТУШИ́ТИ, ПРИТУ́ШУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
тушити — ТУШИ́ТИ, шу́, шиш, недок., перех. Припиняти горіння чого-небудь; гасити. Тижні у полум’ї корчився хутір.. Тижні тушили пекельну пожежу (Олесь, Вибр. Словник української мови в 11 томах
тушити — Туши́ти, -шу́, -шиш гл. 1) Тушить, гасить. За царя Горошка, як людей було трошка, як сніг горів, соломою тушили. Ном. № 6854. 2) Успокаивать. Мовчанка.... гнів тушить. Ном. № 1117. Словник української мови Грінченка