1. Словник української мови в 11 томах

тушити

ТУШИ́ТИ, шу́, шиш, недок., перех. Припиняти горіння чого-небудь; гасити.

Тижні у полум’ї корчився хутір.. Тижні тушили пекельну пожежу (Олесь, Вибр., 1958, 229);

На Герасимові тліла сорочка в кількох місцях, і він тушив її, мнучи полотно чорними руками (Кочура, Зол. грамота, 1960, 314);

*Образно. Узброїлись наші й погнали полки за полками обороняти австріяка од венгра, тушити пожежу, котра то там, то там прокидалася по Слов’янщині… (Мирний, І, 1949, 232);

// перен. Придушувати, приглушувати якесь сильне почуття (любов, гнів і т. ін.).

Мовчанка.. гнів тушить (Номис, 1864, № 1117).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тушити — туши́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тушити — [тушитие] -шу, тушиеш; нак. -ши, -ш'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. тушити — моск. гасити гасити, вигашувати, вигасити, повигашувати, догашувати, догасити, подогашувати, загашувати, загасити, позагашувати, згашувати, погашувати, погасити, пригашувати, пригасити, попригашувати, угашувати, угасити, повгашувати, див. тухнути, (кухн. Словник чужослів Павло Штепа
  4. тушити — ТУШИ́ТИ, шу́, шиш, недок., що. Припиняти горіння чого-небудь; гасити. Тижні у полум'ї корчився хутір .. Тижні тушили пекельну пожежу (О. Олесь); На Герасимові тліла сорочка в кількох місцях, і він тушив її, мнучи полотно чорними руками (П. Словник української мови у 20 томах
  5. тушити — Свідчити, повідомляти; бажати; сповідатися Словник застарілих та маловживаних слів
  6. тушити — -шу, -шиш, недок., перех. Припиняти горіння чого-небудь; гасити. || перен. Придушувати, приглушувати якесь сильне почуття (любов, гнів і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тушити — ГАСИ́ТИ (припиняти горіння, світіння чого-небудь), ЗАГА́ШУВАТИ, ЗАГАША́ТИ, ЗГАША́ТИ, ПОГАША́ТИ, ПРИГА́ШУВАТИ, ПРИГАША́ТИ, УГАША́ТИ (ВГАША́ТИ), ТУШИ́ТИ, ПРИТУ́ШУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. тушити — Туши́ти, -шу́, -шиш гл. 1) Тушить, гасить. За царя Горошка, як людей було трошка, як сніг горів, соломою тушили. Ном. № 6854. 2) Успокаивать. Мовчанка.... гнів тушить. Ном. № 1117. Словник української мови Грінченка