1. Словник синонімів української мови

тушити

ГАСИ́ТИ (припиняти горіння, світіння чого-небудь), ЗАГА́ШУВАТИ, ЗАГАША́ТИ, ЗГАША́ТИ, ПОГАША́ТИ, ПРИГА́ШУВАТИ, ПРИГАША́ТИ, УГАША́ТИ (ВГАША́ТИ), ТУШИ́ТИ, ПРИТУ́ШУВАТИ розм.; ЗАЛИВА́ТИ (рідиною); ПРИТО́ПТУВАТИ (ногою); ЗАБИВА́ТИ (різкими рухами, ударами); ЗАДУВА́ТИ, ЗАДИМА́ТИ (дуючи на вогонь). — Док.: загаси́ти, згаси́ти, погаси́ти, пригаси́ти, угаси́ти (вгаси́ти), затуши́ти, потуши́ти, притуши́ти, зали́ти, залля́ти рідше притопта́ти, заби́ти, заду́ти. Спокійна й тиха Мар'яна підходить до свічника і гасить на ньому одну за одною всі свічки (А. Шиян); Випав дощ і загасив пожежу (Панас Мирний); В сінях згасили світло (М. Коцюбинський); Погасив я вогонь мерщій, притоптав, піском закидав (С. Журахович); Пригасив цигарку хлібороб (М. Рудь); Метушаться люди коло вогню, намагаючись вгасити його (М. Коцюбинський); На Гарасимові тліла сорочка в кількох місцях, і він тушив її, мнучи полотно чорними руками (П. Кочура); Полум'я ще було невелике, притушити було б можна (А. Кримський); — Я думав, що ви, пустуючи, наробили пожежі, та оце прибіг заливать (І. Нечуй-Левицький); Вогонь злизує все: покоси, траву під ними.. Його не відразу вдається забити (Ю. Мушкетик); Свічку цього разу задула вже сама господиня (П. Панч).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тушити — туши́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тушити — [тушитие] -шу, тушиеш; нак. -ши, -ш'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. тушити — моск. гасити гасити, вигашувати, вигасити, повигашувати, догашувати, догасити, подогашувати, загашувати, загасити, позагашувати, згашувати, погашувати, погасити, пригашувати, пригасити, попригашувати, угашувати, угасити, повгашувати, див. тухнути, (кухн. Словник чужослів Павло Штепа
  4. тушити — ТУШИ́ТИ, шу́, шиш, недок., що. Припиняти горіння чого-небудь; гасити. Тижні у полум'ї корчився хутір .. Тижні тушили пекельну пожежу (О. Олесь); На Герасимові тліла сорочка в кількох місцях, і він тушив її, мнучи полотно чорними руками (П. Словник української мови у 20 томах
  5. тушити — Свідчити, повідомляти; бажати; сповідатися Словник застарілих та маловживаних слів
  6. тушити — -шу, -шиш, недок., перех. Припиняти горіння чого-небудь; гасити. || перен. Придушувати, приглушувати якесь сильне почуття (любов, гнів і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тушити — ТУШИ́ТИ, шу́, шиш, недок., перех. Припиняти горіння чого-небудь; гасити. Тижні у полум’ї корчився хутір.. Тижні тушили пекельну пожежу (Олесь, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. тушити — Туши́ти, -шу́, -шиш гл. 1) Тушить, гасить. За царя Горошка, як людей було трошка, як сніг горів, соломою тушили. Ном. № 6854. 2) Успокаивать. Мовчанка.... гнів тушить. Ном. № 1117. Словник української мови Грінченка