цілість

Значення в інших словниках

1. цілість — ці́лість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. цілість — ЦІ́ЛІСТЬ, лості, ж. 1. Незайманий, непошкоджений стан кого-, чого-небудь. Стара татарка теж не одставала од дочки, і незабаром європейки опинились немов у неволі у диких: вони почали уже боятися, коли не за цілість боків, то за одежу (М. Словник української мови у 20 томах
3. цілість — -лості, ж. 1》 Незайманий, непошкоджений стан кого-, чого-небудь. || Схоронність чого-небудь. 2》 Внутрішня єдність, зв'язаність усіх частин чого-небудь у єдине ціле; цілісність. У цілості — у цілому, загалом. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цілість — Ці́лість, -лости, -лості, -лістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. цілість — ЦІ́ЛІСТЬ, лості, ж. 1. Незайманий, непошкоджений стан кого-, чого-небудь. Стара татарка теж не одставала од дочки, і незабаром європейки опинились немов у неволі у диких: вони почали уже боятися, коли не за цілість боків, то за одежу (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
6. цілість — Цілість, -лости ж. Цѣлость. Словник української мови Грінченка