шпилька

Значення в інших словниках

1. шпилька — (сосни) глиця, голка, шпичка; (терну) КОЛЮЧКА; (металева) шпонька, сов. приколка; (з діямантом) сов. брош; П. уїдлива заувага, підштрикачка, ок. ущипка, ШПИЧАК; Т. шпеник. Словник синонімів Караванського
2. шпилька — див. голка; колючка Словник синонімів Вусика
3. шпилька — [шпил'ка] -л'кие, д. і м. -л'ц'і, мн. шпиел'ки, шпиел'ок дв'і шпил'кие Орфоепічний словник української мови
4. шпилька — ШПИ́ЛЬКА, и, ж. 1. Предмет для заколювання волосся в зачісці у вигляді зігнутого навпіл дроту або двозубчастої вилочки. Увіходить Йоганна, розкішно вбрана: .. Словник української мови у 20 томах
5. шпилька — шпи́лька іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири шпи́льки Орфографічний словник української мови
6. шпилька — (-и) ж.; мол.; жарт. Чоловічий статевий орган. Словник жарґонної лексики української мови
7. шпилька — -и, ж. 1》 Предмет для заколювання волосся в зачісці у вигляді зігнутого навпіл дроту або двозубчастої вилочки. 2》 Рід невеликої металевої голки з круглою голівкою на тупому кінці, яку використовують перев. для приколювання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
8. шпилька — ГО́ЛКА (колючка хвойної рослини), ХВОЇ́НА, ШПИ́ЛЬКА. Тимко струсив із сорочки сухі соснові голки (Григорій Тютюнник); Сосни співали колискових пісень і видзвонювали кожною гілочкою, кожною хвоїною (П. Словник синонімів української мови
9. шпилька — Шпи́лька, -льки, -льці; шпильки́, -льо́к, -лька́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. шпилька — ШПИ́ЛЬКА, и, ж. 1. Предмет для заколювання волосся в зачісці у вигляді зігнутого навпіл дроту або двозубчастої вилочки. Увіходить Йоганна, розкішна вбрана: ..на голові штучний убір з золотих обручів, шпильок, гребінців і сітки (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
11. шпилька — Шпилька, -ки ж. 1) Булавка. Шпилькою пришпилити. Ном. № 8754. 2) Шпилька головная. Виняла з голови шпильку. Рудч. Ск. І. 99. 3) У горшечниковъ: деревянная палочка, толщиною въ карандашъ... Словник української мови Грінченка