шпилька
шпи́лька
-и, ж.
1》 Предмет для заколювання волосся в зачісці у вигляді зігнутого навпіл дроту або двозубчастої вилочки.
2》 Рід невеликої металевої голки з круглою голівкою на тупому кінці, яку використовують перев. для приколювання чого-небудь.
|| Велика голка з гарно оздобленою головкою, що вживається як предмет туалету або прикраса для одягу.
|| також у сполуч. зі сл. англійський. Особливий вид приколки, що застібається.
|| Прикраса з застібкою для приколювання її до жіночого плаття біля шиї або на грудях; брошка.
3》 перен. Колюче, уїдливе зауваження; ущипливе слово.
4》 Невеликий стержень, шпеник, цвях без головки; кілочок.
|| У шевській справі – спеціальний цвяшок без головки, яким прибивають підметку.
|| У машинобудуванні – болт без головки з нарізкою на кінцях, що служить для скріплення деталей.
5》 розм. Дуже тонкий каблук жіночого взуття.
|| мн. Черевички з такими каблуками.
6》 Листок хвойної рослини; хвоїнка.
|| У деяких рослин – колючка, шип.
7》 Тверда колючка на тілі деяких тварин; голка.
Значення в інших словниках
- шпилька — (сосни) глиця, голка, шпичка; (терну) КОЛЮЧКА; (металева) шпонька, сов. приколка; (з діямантом) сов. брош; П. уїдлива заувага, підштрикачка, ок. ущипка, ШПИЧАК; Т. шпеник. Словник синонімів Караванського
- шпилька — див. голка; колючка Словник синонімів Вусика
- шпилька — [шпил'ка] -л'кие, д. і м. -л'ц'і, мн. шпиел'ки, шпиел'ок дв'і шпил'кие Орфоепічний словник української мови
- шпилька — 1. (сосни) глиця 2. це запиначка Словник чужослів Павло Штепа
- шпилька — ШПИ́ЛЬКА, и, ж. 1. Предмет для заколювання волосся в зачісці у вигляді зігнутого навпіл дроту або двозубчастої вилочки. Увіходить Йоганна, розкішно вбрана: .. Словник української мови у 20 томах
- шпилька — шпи́лька іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири шпи́льки Орфографічний словник української мови
- шпилька — (-и) ж.; мол.; жарт. Чоловічий статевий орган. Словник жарґонної лексики української мови
- шпилька — ГО́ЛКА (колючка хвойної рослини), ХВОЇ́НА, ШПИ́ЛЬКА. Тимко струсив із сорочки сухі соснові голки (Григорій Тютюнник); Сосни співали колискових пісень і видзвонювали кожною гілочкою, кожною хвоїною (П. Словник синонімів української мови
- шпилька — Шпи́лька, -льки, -льці; шпильки́, -льо́к, -лька́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шпилька — ШПИ́ЛЬКА, и, ж. 1. Предмет для заколювання волосся в зачісці у вигляді зігнутого навпіл дроту або двозубчастої вилочки. Увіходить Йоганна, розкішна вбрана: ..на голові штучний убір з золотих обручів, шпильок, гребінців і сітки (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- шпилька — Шпилька, -ки ж. 1) Булавка. Шпилькою пришпилити. Ном. № 8754. 2) Шпилька головная. Виняла з голови шпильку. Рудч. Ск. І. 99. 3) У горшечниковъ: деревянная палочка, толщиною въ карандашъ... Словник української мови Грінченка