Русь

Україна; [IV]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. русь — РУСЬ, і, ж. Словник української мови у 20 томах
  2. русь — Українці див. русин Словник застарілих та маловживаних слів
  3. Русь — Русь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. Русь — Русь, -си ж. Русь. Налетіли гуси з Руси, сколотили воду Марусі. Чуб. V. 898. Словник української мови Грінченка
  5. Русь — Це Україна, Праукраїна, Рутенія Словник чужослів Павло Штепа
  6. Русь — Русь, Руси́ (винятково), Русі́, Ру́ссю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. Русь — 1. (Руська земля, історіографічна назва Київська Р.), держава зі столицею в Києві, що сформувалась у IX-X ст.; у вужчому значенні — її територіальне та політичне ядро — Середнє Подніпров'я; походження назви дискусійне; осн. Універсальний словник-енциклопедія