1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

Русь

Русь, Руси́ (винятково), Русі́, Ру́ссю

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Русь — Україна; [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. Русь — Русь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. Русь — Це Україна, Праукраїна, Рутенія Словник чужослів Павло Штепа
  4. русь — РУСЬ, і, ж. Словник української мови у 20 томах
  5. русь — Українці див. русин Словник застарілих та маловживаних слів
  6. Русь — 1. (Руська земля, історіографічна назва Київська Р.), держава зі столицею в Києві, що сформувалась у IX-X ст.; у вужчому значенні — її територіальне та політичне ядро — Середнє Подніпров'я; походження назви дискусійне; осн. Універсальний словник-енциклопедія
  7. Русь — Русь, -си ж. Русь. Налетіли гуси з Руси, сколотили воду Марусі. Чуб. V. 898. Словник української мови Грінченка