гирло

Значення в інших словниках

1. гирло — ги́рло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. гирло — (річки) дельта, зст. вийстя, р. устя; (розгалуження ріки) розтока, розтік, сов. рукав; (між лиманами) протока; (тунелю) вихідний отвір. Словник синонімів Караванського
3. гирло — Устье — mouth — *Mündung – вихідний отвір у чому-небудь. Син. (рідко): устя. Гірничий енциклопедичний словник
4. гирло — -а, с. 1》 Місце, де річка впадає в океан, море, озеро або в іншу річку; кінець нижньої течії річки. 2》 Вузька протока, що з'єднує річки, затоки, лимани між собою або з морем. 3》 Вихідний отвір у чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. гирло — ГИ́РЛО, а, с. 1. Місце, де річка впадає в океан, море, озеро або в іншу річку; кінець нижньої течії річки. Синє море звірюкою То стогне, то виє, Дніпра гирло затопило... (Т. Шевченко); – Біля дунайського гирла галери наздогнали козаків (З. Словник української мови у 20 томах
6. гирло — ГИ́РЛО (місце, де річка впадає в море, озеро тощо), ВПАДІ́ННЯ, ДЕ́ЛЬТА (з численними острівцями); ЕСТУА́РІЙ книжн. (лійкоподібне). Порівнявши наслідки торішнього і теперішнього промірів, Бутаков зрозумів, що це єдиний судноплавний рукав у гирлі (З. Словник синонімів української мови
7. гирло — Ги́рло, -ла; ги́рла, гирл і ги́рлів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. гирло — ГИ́РЛО, а, с. 1. Місце, де річка впадає в океан, море, озеро або в іншу річку; кінець нижньої течії річки. Синє море звірюкою То стогне, то виє, Дніпра гирло затопило… (Шевч. Словник української мови в 11 томах
9. гирло — Гирло, -ла с. = гірло. Словник української мови Грінченка