згінник

Згі́нник:

— посередник при продажу свиней [V]

— той, що служить у торгівця свиньми [20]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згінник — згі́нник іменник чоловічого роду, істота гуртоправ діал. Орфографічний словник української мови
  2. згінник — -а, ч., діал. Гуртоправ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згінник — ГУРТОПРА́В (погонич гурта; власник гурта; той, хто торгує гуртами худоби), ГУРТОПРА́ВЕЦЬ, ГУРТІВНИ́К, ЗГІ́ННИК розм., ЗГО́НЩИК розм. рідко. Вдарили з кулеметів по череді й гуртоправах (М. Словник синонімів української мови
  4. згінник — ЗГІ́ННИК, а, ч., діал. Гуртоправ. Всі дороги, всі гірські стежки роїлися.. згінниками, що торгували худобою (Фр., VIII, 1952, 360). Словник української мови в 11 томах