ковтки

Значення в інших словниках

1. ковтки — ковтки́ множинний іменник сережки діал. Орфографічний словник української мови
2. ковтки — -ів, мн., діал. Сережки. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ковтки — КОВТКИ́, і́в, мн. (одн. ковто́к, тка́, ч.), діал. Сережки. Приходила і ся [Ганна] сюди .. в намисті і в ковтках (І. Котляревський); Вона одягла свій звичайний чорний убір, причесала волосся і вложила маленькі брильянтові ковтки в уха (І. Словник української мови у 20 томах
4. ковтки — СЕРЕ́ЖКИ мн. (прикраса, що продягається в мочку вуха людини), СЕ́РГИ, КОВТКИ́ діал., КУ́ЛЬЧИКИ діал., ЗАВУ́ШНИЦІ (ЗАУ́ШНИЦІ) діал.; КЛІ́ПСИ (така прикраса, що затискується на мочці вуха). (Оленка:) Яка ти стала гарна в сережках! (І. Словник синонімів української мови
5. ковтки — Ковтки́, -ткі́в, -тка́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ковтки — КОВТКИ́, ів, мн., діал. Сережки. Приходила і ся [Ганна] сюди.. в намисті і в ковтках (Котл., І, 1952, 73); Вона одягла свій звичайний чорний убір, причесала волосся і вложила маленькі брильянтові ковтки в уха (Фр., VII, 1951, 398). Словник української мови в 11 томах
7. ковтки — Ковтки, -ків мн. 1) Серьги. О, 1861. XI. Свид. 29. Гол. Од. 60. Шух. I. 130. В стьожках, в намисті г ковтках тут танцювала викрутасом. Кот. Ен. 2) Сбившіеся комья шерсти. Диви, які ковтки он на собаці. Канев. у. Словник української мови Грінченка