безсило
Безси́ло, присл.
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безсило — безси́ло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- безсило — Присл. до безсилий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безсило — БЕЗСИ́ЛО. Присл. до безси́лий. Голова одхилилась набік, наче сама собою впала, так в'яло, безсило (Леся Українка); Андрій Григорович пустив безсило руки, весь опав, осів і заплющив очі (В. Винниченко); Віктор безсило опустився на лаву (М. Словник української мови у 20 томах
- безсило — БЕЗСИ́ЛО. Присл. до безси́лий. Голова одхилилась набік, наче сама собою впала, так в’яло, безсило (Л. Укр., III, 1952, 708); Віктор безсило опустився на лаву (Руд., Вітер.., 1958, 152); В кутку в пічці залізній полум’я безсило б’ється (Головко, І, 1957, 179). Словник української мови в 11 томах