безсило

Значення в інших словниках

1. безсило — Присл. до безсилий. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. безсило — БЕЗСИ́ЛО. Присл. до безси́лий. Голова одхилилась набік, наче сама собою впала, так в'яло, безсило (Леся Українка); Андрій Григорович пустив безсило руки, весь опав, осів і заплющив очі (В. Винниченко); Віктор безсило опустився на лаву (М. Словник української мови у 20 томах
3. безсило — Безси́ло, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. безсило — БЕЗСИ́ЛО. Присл. до безси́лий. Голова одхилилась набік, наче сама собою впала, так в’яло, безсило (Л. Укр., III, 1952, 708); Віктор безсило опустився на лаву (Руд., Вітер.., 1958, 152); В кутку в пічці залізній полум’я безсило б’ється (Головко, І, 1957, 179). Словник української мови в 11 томах