будинок

Буди́нок, -нку і -нка, -нкові, в -нку; буди́нки, -нків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. будинок — Як правильніше сказати або написати: “Ляшенко хоче бути господарем у своєму будинку” чи “Ляшенко хоче бути господарем у своєму домі”?... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. будинок — буди́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. будинок — БУДИНОК – БУДІВЛЯ – БУДОВА – ДІМ Будинок, -нку. 1. Споруда, призначена під житло. Я знайшов будинок, де він живе (М.Коцюбинський). 2. Науковий, культурно-освітній, побутовий, торговельний та інший заклад, а також будівля, в якій він міститься. Вж. зі сл. Літературне слововживання
  4. будинок — (житловий) дім, оселя, ДОМІВКА, (кам'яний) кам'яниця, г. мурованиця, з. хоромина; (заміський) дача, котедж, (розкішний) палац, палати, хороми; (споруда) будівля, будова, будовання, муровання; п! ХАТА. Словник синонімів Караванського
  5. будинок — -нку, ч. 1》 Будівля, споруда, призначена для житла. 2》 Науковий, культурно-освітній, побутовий та інший державний заклад, установа, а також будівля, де він (вона) міститься. Будинок відпочинку. Будинок культури. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. будинок — БУДИ́НОК, нку, ч. 1. Будівля, споруда, признач. для житла. Латин од поєдинків Сховавсь під спід своїх будинків І ждав, що буде за кінець (І. Котляревський); Зійшло сонце; Україна – Де палала, тліла, А де шляхта, запершися, У будинках мліла (Т. Словник української мови у 20 томах
  7. будинок — див. дім Словник синонімів Вусика
  8. будинок — БУДИ́НОК (будівля, призначена для житла або для розміщення різних установ), ДІМ, ОСОБНЯ́К (добре впорядкований будинок міського типу; звичайно для однієї родини або однієї установи); КОТЕ́ДЖ (житловий особняк, перев. двоповерховий); ХОРО́МИ мн., розм. Словник синонімів української мови
  9. будинок — БУДИ́НОК, нку, ч. 1. Будівля, споруда, призначена для житла. Латин од поєдинків Сховавсь під спід своїх будинків І ждав, що буде за кінець (Котл., І, 1952, 191); Зійшло сонце; Україна — Де палала, тліла, А де шляхта, запертися, У будинках мліла (Шевч. Словник української мови в 11 томах