будинок
БУДИ́НОК, нку, ч.
1. Будівля, споруда, признач. для житла.
Латин од поєдинків Сховавсь під спід своїх будинків І ждав, що буде за кінець (І. Котляревський);
Зійшло сонце; Україна – Де палала, тліла, А де шляхта, запершися, У будинках мліла (Т. Шевченко);
Оці будинки, покої, по яких перше блукала одна несита і загребуща людина – тепер підуть під школи (М. Коцюбинський);
Мажорне сонце грає зайчиками у вікнах симпатичних будинків... (М. Хвильовий);
Вони підійшли до будинку, де жив Каргат, спинились коло входу (Ю. Шовкопляс);
В будинок твій я вхожу [входжу], наче в сад (М. Вінграновський).
2. Науковий, культурно-освітній, побутовий та інший державний заклад, установа, а також будівля, де вони містяться.
З будинків найбільше подобались мені університет і академія (М. Коцюбинський).
(1) Буди́нок (дім) розпу́сти <�Публі́чний (розпу́сний) дім> – будинок, де живуть і приймають відвідувачів повії.
Я аж геть пізніше дізнався, що мешкав у тайнім домі розпусти (В. Стефаник);
[Ольга:] Тут не публічний дім! [Ряженко:] Та хіба я не знаю? Тут жіночий монастир (І. Микитенко);
Вмер [капіталіст] серед ночі в розпусному домі (А. Малишко);
Станіславський і Немирович-Данченко разом з акторами робили екскурсії до нічліжок і будинків розпусти, щоб ближче познайомитися з побутом своїх персонажів (із журн.);
(2) Буди́нок (Пала́ц) культу́ри – заклад, у якому провадиться культурно-освітня робота.
Увечері .. буде [мати] біля Палацу культури, аж звідси видно йому: причепурена, принаряджена, з кимось розмовляє сміючись (О. Гончар);
(3) Буди́нок тво́рчості – заклад для відпочинку й творчої праці літераторів, художників і т. ін.
За червоним столом засядуть товариші начальники, які вершать діла нашої організації, роздаючи замовлення на начебто творчі роботи, а також ощасливлюють нашого брата почесними офіційними званнями, орденами, путівками в санаторії і будинки творчості, закордонними мандрівками, персональними виставками та іншими благами (Р. Федорів);
Чимало визначних творів нашої літератури написано саме в будинках творчості (з газ.);
Бюро́ (буди́нок) [до́брих] по́слуг див. бюро́;
(4) Дитя́чий буди́нок – закритий навчально-виховний заклад для дітей без батьківської опіки.
Обіч за огорожею – будинок дитячий у попівському дворищі (А. Головко);
Піаніно одразу перевозили за призначенням – до клубу, дитячих будинків (Б. Антоненко-Давидович);
Нарешті вони опинилися на подвір'ї дитячого будинку (П. Панч);
(5) Поло́говий (роди́льний) буди́нок – медичний заклад для надавання медичної допомоги під час пологів.
Ми привезли з пологового будинку в Рогачі Ольгу й нашу маленьку донечку (Р. Федорів);
Все сталося трохи зарано, несподівано, Марту одвіз до пологового будинку Андріїв брат (В. Дрозд);
Ось вони рядочком лежать у пологовому будинку – наші діти (із журн.);
(6) Робі́тний буди́нок, іст. – притулок для бідних в Англії.
У робітному будинку прохання про додаткову порцію каші сприймається як бунт (із журн.);
Герой роману “Олівер Твіст” немовлям потрапляє в робітний будинок, звідки пізніше втікає до Лондона, де опиняється в зграї вуличних злочинців (з газ.);
(7) Фі́нський буди́нок (буди́ночок) – дерев'яний стандартний будинок, який складають зі спеціально виготовлених і підігнаних на заводі деталей.
Недавно придбали для тракторної бригади складаний фінський будиночок (з газ.).
◇ Картко́ви́й буди́ночок (буди́нок) див. буди́ночок.
Значення в інших словниках
- будинок — Як правильніше сказати або написати: “Ляшенко хоче бути господарем у своєму будинку” чи “Ляшенко хоче бути господарем у своєму домі”?... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- будинок — буди́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- будинок — БУДИНОК – БУДІВЛЯ – БУДОВА – ДІМ Будинок, -нку. 1. Споруда, призначена під житло. Я знайшов будинок, де він живе (М.Коцюбинський). 2. Науковий, культурно-освітній, побутовий, торговельний та інший заклад, а також будівля, в якій він міститься. Вж. зі сл. Літературне слововживання
- будинок — (житловий) дім, оселя, ДОМІВКА, (кам'яний) кам'яниця, г. мурованиця, з. хоромина; (заміський) дача, котедж, (розкішний) палац, палати, хороми; (споруда) будівля, будова, будовання, муровання; п! ХАТА. Словник синонімів Караванського
- будинок — -нку, ч. 1》 Будівля, споруда, призначена для житла. 2》 Науковий, культурно-освітній, побутовий та інший державний заклад, установа, а також будівля, де він (вона) міститься. Будинок відпочинку. Будинок культури. Великий тлумачний словник сучасної мови
- будинок — див. дім Словник синонімів Вусика
- будинок — БУДИ́НОК (будівля, призначена для житла або для розміщення різних установ), ДІМ, ОСОБНЯ́К (добре впорядкований будинок міського типу; звичайно для однієї родини або однієї установи); КОТЕ́ДЖ (житловий особняк, перев. двоповерховий); ХОРО́МИ мн., розм. Словник синонімів української мови
- будинок — Буди́нок, -нку і -нка, -нкові, в -нку; буди́нки, -нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- будинок — БУДИ́НОК, нку, ч. 1. Будівля, споруда, призначена для житла. Латин од поєдинків Сховавсь під спід своїх будинків І ждав, що буде за кінець (Котл., І, 1952, 191); Зійшло сонце; Україна — Де палала, тліла, А де шляхта, запертися, У будинках мліла (Шевч. Словник української мови в 11 томах