видати

Значення в інших словниках

1. видати — ви́дати дієслово доконаного виду вида́ти 1 дієслово недоконаного виду бачити розм. вида́ти 2 присудкове слово видно незмінювана словникова одиниця розм. вида́ти 3 вставне слово мабуть незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
2. видати — I в`идатидив. видавати. II вид`ати-аю, -аєш, недок., перех., розм. 1》 Те саме, що бачити. Видом видати — бачити кого-небудь. 2》 безос., у знач. присудка, перев. із запереч. не, розм.Можна бачити; видно. 3》 у знач. вставн. сл. Як видно; очевидно. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. видати — ВИ́ДАТИ див. видава́ти. ВИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що, розм. 1. Те саме, що ба́чити 1, 2. Сизокрилий орле, Високо літаєш, Чи далеко мого сина У війську видаєш?... Словник української мови у 20 томах
4. видати — ви́дати: ◊ ви́дати ра́ндку → рандка Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. видати — див. бачити; мабуть Словник синонімів Вусика
6. видати — а́ні (ні) сли́хом (не) слиха́ти, а́ні (ні) ви́дом (у ві́чі) (не) вида́ти кого. Хто-небудь зник безслідно; про кого-небудь зовсім невідомо нічого. Зник чоловік десь безслідно, ані слихом слихати, ані видом не видати (З газети). Фразеологічний словник української мови
7. видати — ВИДАВА́ТИ (робити відомим що-небудь таємне, приховане; робити на когось донесення й т. ін.), ВИКА́ЗУВАТИ, ВИКРИВА́ТИ, РОЗКРИВА́ТИ, ЗРА́ДЖУВАТИ, ТОПИ́ТИ розм., РОЗГОЛО́ШУВАТИ (перев. про таємницю). — Док. Словник синонімів української мови
8. видати — ВИ́ДАТИ див. видава́ти. ВИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., розм. 1. Те саме, що ба́чити. Сизокрилий орле, Високо літаєш, Чи далеко мого сина У війську видаєш? (Укр.. лір. Словник української мови в 11 томах
9. видати — Ви́дати, -ся см. видавати, -ся. --------------- Видати, -даю, -єш гл. Видѣть. А ні слихом слихати, а ні видом видати. Ном. № 1939. Хто в світі не бував, той і дива не видав. Ном. № 385. Перва сотня виступає, вдова сина не видає. Мет. Словник української мови Грінченка