висихати

Значення в інших словниках

1. висихати — висиха́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. висихати — -аю, -аєш, недок., висохти, висохнути і рідко висхнути, -хну, -хнеш; мин. ч. висох, -ла, -ло; док. 1》 Втрачаючи рідину, воду, вологу, робитися сухим. || Випаровуватися, зникати, випаровуючись. || Зникати, не поповнюючись більше. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. висихати — ВИСИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СОХТИ, ВИ́СОХНУТИ, рідко ВИ́СХНУТИ, хну, хнеш; мин. ч. ви́сох, сохла, ло; док. 1. Утрачаючи рідину, воду, вологу, робитися сухим. Настала посуха, земля висохла так, що під ногами дзвеніла (М. Словник української мови у 20 томах
4. висихати — див. сохнути Словник синонімів Вусика
5. висихати — о́чі не висиха́ють (не просиха́ють) (від сліз) чиї, у кого, рідко кому. Хтось часто, постійно плаче. Очі їй (Юзі) днів три не висихали від сліз перед Зониним від’їздом (Леся Українка); — На війні до всього звикнеш. Фразеологічний словник української мови
6. висихати — ВИПАРО́ВУВАТИСЯ (перетворюватися в пару, переходити в газоподібний стан), ВИПАРО́ВУВАТИ, ВИСИХА́ТИ, ВИКИПА́ТИ (внаслідок кипіння). — Док.: ви́паруватися, ви́парувати, ви́сохти, ви́сохнути, ви́схнути, ви́кипіти. Словник синонімів української мови
7. висихати — ВИСИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СОХТИ, ВИ́СОХНУТИ і рідко ВИ́СХНУТИ, хну, хнеш; мин. ч. ви́сох, ла, ло; док. 1. Втрачаючи рідину, воду, вологу, робитися сухим. Словник української мови в 11 томах
8. висихати — Висихати, -хаю, -єш сов. в. висхнути, и висохти, -хну, -неш, гл. Высыхать, высохнуть. Сохнуть наші яри, висихає наша вода. Левиц. І. 203. Кухоль ходить, переходить, так і висихає. Шевч. 125. Словник української мови Грінченка