висихати

о́чі не висиха́ють (не просиха́ють) (від сліз) чиї, у кого, рідко кому. Хтось часто, постійно плаче. Очі їй (Юзі) днів три не висихали від сліз перед Зониним від’їздом (Леся Українка); — На війні до всього звикнеш. Нашого брата стільки перемолотило, що якби за кожним плакав — очі б не просихали (Григорій Тютюнник). о́чі не завжди́ бува́ють сухи́ми. Відвертався, щоб не бачила Докія, що і в нього (у старого) очі не завжди бувають сухими… (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висихати — висиха́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. висихати — -аю, -аєш, недок., висохти, висохнути і рідко висхнути, -хну, -хнеш; мин. ч. висох, -ла, -ло; док. 1》 Втрачаючи рідину, воду, вологу, робитися сухим. || Випаровуватися, зникати, випаровуючись. || Зникати, не поповнюючись більше. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висихати — ВИСИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СОХТИ, ВИ́СОХНУТИ, рідко ВИ́СХНУТИ, хну, хнеш; мин. ч. ви́сох, сохла, ло; док. 1. Утрачаючи рідину, воду, вологу, робитися сухим. Настала посуха, земля висохла так, що під ногами дзвеніла (М. Словник української мови у 20 томах
  4. висихати — див. сохнути Словник синонімів Вусика
  5. висихати — ВИПАРО́ВУВАТИСЯ (перетворюватися в пару, переходити в газоподібний стан), ВИПАРО́ВУВАТИ, ВИСИХА́ТИ, ВИКИПА́ТИ (внаслідок кипіння). — Док.: ви́паруватися, ви́парувати, ви́сохти, ви́сохнути, ви́схнути, ви́кипіти. Словник синонімів української мови
  6. висихати — Висиха́ти, -ха́ю, -ха́єш; ви́сохти і ви́сохнути, -сохну, -хнеш; ви́сох, ви́сохла, ви́сохли Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. висихати — ВИСИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СОХТИ, ВИ́СОХНУТИ і рідко ВИ́СХНУТИ, хну, хнеш; мин. ч. ви́сох, ла, ло; док. 1. Втрачаючи рідину, воду, вологу, робитися сухим. Словник української мови в 11 томах
  8. висихати — Висихати, -хаю, -єш сов. в. висхнути, и висохти, -хну, -неш, гл. Высыхать, высохнуть. Сохнуть наші яри, висихає наша вода. Левиц. І. 203. Кухоль ходить, переходить, так і висихає. Шевч. 125. Словник української мови Грінченка