вказівний

Вказівни́й, -на́, -не́

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вказівний — вказівни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вказівний — (указівний), -а, -е. Який указує на що-небудь. Вказівний займенник — займенник, що означає абстраговане виокремлення деяких одиниць із групи інших подібних. Вказівний палець — другий палець на руці між великим і середнім. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вказівний — ВКАЗІВНИ́Й (УКАЗІВНИ́Й), а́, е́. Який указує на що-небудь. Після ряботіння пролітаючих реклам, після пістрявості вказівних знаків та одноманітної геометрії придорожніх стандартних споруд раптом у відстороні на узгірку – клен! Живий клен! (О. Словник української мови у 20 томах
  4. вказівний — ВКАЗІВНИ́Й (УКАЗІВНИ́Й), а, е. Який указує на що-небудь. За призначенням дорожні знаки поділяються на три групи: попереджувальні, заборонні і вказівні (Автомоб., 1957, 267). Словник української мови в 11 томах