1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вказівний

вказівни́й

(указівний), -а, -е.

Який указує на що-небудь.

Вказівний займенник — займенник, що означає абстраговане виокремлення деяких одиниць із групи інших подібних.

Вказівний палець — другий палець на руці між великим і середнім.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вказівний — вказівни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вказівний — ВКАЗІВНИ́Й (УКАЗІВНИ́Й), а́, е́. Який указує на що-небудь. Після ряботіння пролітаючих реклам, після пістрявості вказівних знаків та одноманітної геометрії придорожніх стандартних споруд раптом у відстороні на узгірку – клен! Живий клен! (О. Словник української мови у 20 томах
  3. вказівний — Вказівни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вказівний — ВКАЗІВНИ́Й (УКАЗІВНИ́Й), а, е. Який указує на що-небудь. За призначенням дорожні знаки поділяються на три групи: попереджувальні, заборонні і вказівні (Автомоб., 1957, 267). Словник української мови в 11 томах