віковічний

Значення в інших словниках

1. віковічний — вікові́чний прикметник Орфографічний словник української мови
2. віковічний — Вічний, споконвічний, БЕЗСМЕРТНИЙ, ВІКОВИЙ. Словник синонімів Караванського
3. віковічний — [в’іков’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
4. віковічний — -а, -е. Який живе, існує протягом багатьох віків. || Який триває віками. || Який існуватиме, триватиме завжди, вічно. || Який існує споконвіку. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. віковічний — Вічний, відвічний, одвічний, споконвічний, повсякчасний, див. первозданний, передвічний Словник чужослів Павло Штепа
6. віковічний — ВІКОВІ́ЧНИЙ, а, е. Який живе, існує протягом багатьох віків, вічно. З півмилі од замка, серед густої зарості, на долині ріс на самоті віковічний дуб (О. Словник української мови у 20 томах
7. віковічний — див. вічний; стародавній Словник синонімів Вусика
8. віковічний — ві́чний (вікові́чний) спо́кій. 1. Смерть. І терпеливо душа старої, пориваючись до Бога, не просила чуда, не думала про рай, а тільки ревно благала, щоб її діти не засівали землю слізьми, хай Він пошле їм просте селянське щастя... Фразеологічний словник української мови
9. віковічний — ВІ́ЧНИЙ (який не має початку й кінця), ПЕРЕДВІ́ЧНИЙ, ВІКОВІ́ЧНИЙ, БЕЗВІ́ЧНИЙ рідше. Дивлюся, як перебігає прекрасний вогник, символ вічного переходу енергії і розкладу матерії (Ю. Яновський); В передвічнім вирі атоми.. Словник синонімів української мови
10. віковічний — ВІКОВІ́ЧНИЙ, а, е. Який живе, існує протягом багатьох віків. З півмилі од замка, серед густої зарості, на долині ріс на самоті віковічний дуб (Стор. Словник української мови в 11 томах
11. віковічний — Віковічний, -а, -е Вѣчный, вѣка существующій, вѣковѣчный. Здійміть свої верхи, ворота віковічні, порозчиняйтеся: увійде в вас царь слави. К. Псал. 55. Словник української мови Грінченка