віршування

Значення в інших словниках

1. віршування — віршува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. віршування — -я, с. 1》 Дія за знач. віршувати 1). 2》 Система побудови та організації вірша. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віршування — ВІРШУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. віршува́ти 1. – Голос маю, – каже лицар, – Та не тямлю віршування (Леся Українка); – До речі, молоді люди, – звертається він до нас, – в океані ви міцно спите? – А чому б і ні?... Словник української мови у 20 томах
4. ВІРШУВАННЯ — • ВІРШУВАННЯ , версифікація — сукупність норм і принципів організації вірша, яка складається у відповідності з особливостями нац. мови на грунті певних істор.-літ. традицій. Українська літературна енциклопедія
5. віршування — ВІРШУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. віршува́ти 1. — Голос маю, — каже лицар, — Та не тямлю віршування (Л. Укр., І, 1951, 371); У шкільні роки О. Гаврилюк виявив здібності до малювання, ліплення, різьби, музики і віршування (Іст. укр. літ., II, 1956, 611). Словник української мови в 11 томах