гун
Гун, -на, -нові; гу́ни, гу́нів
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гун — гун іменник чоловічого роду, істота представник стародавнього народу іст. Орфографічний словник української мови
- гун — див. гуни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гун — Розпланувальний прийом в архітектурі Монголії, Китаю та інших країн, що передбачав встановлення з південного боку перед палацом багато прикрашених воріт, з'єднання південного і північного павільйонів галереєю і доріжкою, а також звернення чільних фасадів бокових споруд до центрального корпусу. Архітектура і монументальне мистецтво