1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

дзвінко

Дзві́нко, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзвінко — дзві́нко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. дзвінко — Присл. до дзвінкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дзвінко — див. голосно Словник синонімів Вусика
  4. дзвінко — ДЗВІ́НКО. Присл. до дзвінки́й. Вони реготались, мов діти: вона — тонко і дзвінко, як молода дівчина, він — грубше, передчасним баском двадцятилітнього парубка (Коцюб. Словник української мови в 11 томах