дзвінко
див. голосно
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзвінко — дзві́нко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- дзвінко — Присл. до дзвінкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дзвінко — Дзві́нко, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дзвінко — ДЗВІ́НКО. Присл. до дзвінки́й. Вони реготались, мов діти: вона — тонко і дзвінко, як молода дівчина, він — грубше, передчасним баском двадцятилітнього парубка (Коцюб. Словник української мови в 11 томах