дозвілля

Значення в інших словниках

1. дозвілля — дозві́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. дозвілля — Вільний час, час відпочинку <�розваг>; (степове) привілля, простори; З. П. неділя, свято. Словник синонімів Караванського
3. дозвілля — [доузв’іл':а] -л':а Орфоепічний словник української мови
4. дозвілля — -я, с. 1》 Вільний від праці час; час відпочинку. На дозвіллі — у вільний час. 2》 рідко. Широке, просторе місце; вільний простір; привілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. дозвілля — див. веселощі; час Словник синонімів Вусика
6. дозвілля — ВІДПОЧИ́НОК (проведення часу без праці), ДОЗВІ́ЛЛЯ. Щодня на відпочинок у Крим прибуває багато тисяч чоловік (з газети); Жителі степів і в роботі, і в дозвіллі над усе ставлять сміх (П. Загребельний). Словник синонімів української мови
7. дозвілля — ДОЗВІ́ЛЛЯ, я, с. 1. Вільний від праці час; час відпочинку. Відпочинок і дозвілля Маркс мислив як неодмінну умову виховання здорового покоління (Шк. гігієна, 1954, 27); Була неділя, тихий час дозвілля. Словник української мови в 11 томах
8. дозвілля — Дозвілля, -ля с. 1) Досугъ, свободное время. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Котл. Ен. Так на дозвіллі добре виспавсь. Черк. у. 2) Приволье. У лісі на дозвіллі, то добре волам пастись. Черк. у. Словник української мови Грінченка