дозвілля

ВІДПОЧИ́НОК (проведення часу без праці), ДОЗВІ́ЛЛЯ. Щодня на відпочинок у Крим прибуває багато тисяч чоловік (з газети); Жителі степів і в роботі, і в дозвіллі над усе ставлять сміх (П. Загребельний).

ПРО́СТІР (вільна, велика частина земної, водної поверхні або повітря), ПРО́СТОРІНЬ, ШИРОЧІ́НЬ, ШИРИНА́ рідше, РО́ЗМАХ, РОЗЛО́ГИ, О́БШИР, ШИР рідше, РО́ЗШИР рідше, ДОЗВІ́ЛЛЯ розм., ПРОСТО́РИЩЕ розм., ПРИВІ́ЛЛЯ (ПРИЗВІ́ЛЛЯ) перев. поет., ПРОСТО́РА діал. Розгорнулись розкидані в безладді на широкому просторі горби, пригорки, сугорби, розлогі переярки (І. Нечуй-Левицький); "Хелло!" — десь далеко на безмовній лінії свистав шугастий вітер.., кілька секунд необжитий, незалюднений простір над північною півкулею давав їй знати про себе (О. Забужко); — Дивлюсь оце, пане, на небо, .. і мені страшно стає від тої безмежної просторіні (Вал. Шевчук); Машина мчить краєм степу, звідки на всю широчінь видно морську затоку і скелю крейсера, що видніє в сліпучій далечі (О. Гончар); Він сам не пам'ятає, коли і як та чудова краса очарувала його своєю безмірною глибиною, безкраєю шириною (Панас Мирний); Після карпатських пейзажів, де стиснуті шапки гір зменшують віддаль неба од землі, вражає і розмах засніженої рівнини, і голуба височінь (М. Стельмах); Треба землі, і то конче треба. А де ж її узяти? ..А ці розлоги, що розкинулись ген-ген за горами та долинами, скільки оком захопиш! ..Адже то панське!.. (М. Коцюбинський); Дороги відкривали нам нові й нові обшири землі (А. Хорунжий); Солону шир морів в жадобі й марнім сні Три роки пінив він і напинав вітрила (переклад М. Зерова); Я довго так її шукав На розширі полів (А. Малишко); Краще йди в темний гай, у зелений розмай, Або в поле, де вітер гуляє, На дозвіллі із лихом собі розмовляй, — Може, там його вітром розмає (Леся Українка); Ми піднялися вгору ще — і світлою долиною відкрилося просторище (О. Упеник); Привілля озерних незайманих вод, І хащі лісів у осіннім полоні... (І. Нехода); За річкою — широка простора зелених плавнів, засипана вся південним промінням (М. Коцюбинський). — Пор. безме́жжя.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дозвілля — дозві́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дозвілля — Вільний час, час відпочинку <�розваг>; (степове) привілля, простори; З. П. неділя, свято. Словник синонімів Караванського
  3. дозвілля — [доузв’іл':а] -л':а Орфоепічний словник української мови
  4. дозвілля — -я, с. 1》 Вільний від праці час; час відпочинку. На дозвіллі — у вільний час. 2》 рідко. Широке, просторе місце; вільний простір; привілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дозвілля — див. веселощі; час Словник синонімів Вусика
  6. дозвілля — Дозві́лля, -лля, -ллю, -ллям, на -ллі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. дозвілля — ДОЗВІ́ЛЛЯ, я, с. 1. Вільний від праці час; час відпочинку. Відпочинок і дозвілля Маркс мислив як неодмінну умову виховання здорового покоління (Шк. гігієна, 1954, 27); Була неділя, тихий час дозвілля. Словник української мови в 11 томах
  8. дозвілля — Дозвілля, -ля с. 1) Досугъ, свободное время. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Котл. Ен. Так на дозвіллі добре виспавсь. Черк. у. 2) Приволье. У лісі на дозвіллі, то добре волам пастись. Черк. у. Словник української мови Грінченка