1. Словник української мови Грінченка

дозвілля

Дозвілля, -ля

с.

1) Досугъ, свободное время. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Котл. Ен. Так на дозвіллі добре виспавсь. Черк. у.

2) Приволье. У лісі на дозвіллі, то добре волам пастись. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дозвілля — дозві́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дозвілля — Вільний час, час відпочинку <�розваг>; (степове) привілля, простори; З. П. неділя, свято. Словник синонімів Караванського
  3. дозвілля — [доузв’іл':а] -л':а Орфоепічний словник української мови
  4. дозвілля — -я, с. 1》 Вільний від праці час; час відпочинку. На дозвіллі — у вільний час. 2》 рідко. Широке, просторе місце; вільний простір; привілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дозвілля — див. веселощі; час Словник синонімів Вусика
  6. дозвілля — ВІДПОЧИ́НОК (проведення часу без праці), ДОЗВІ́ЛЛЯ. Щодня на відпочинок у Крим прибуває багато тисяч чоловік (з газети); Жителі степів і в роботі, і в дозвіллі над усе ставлять сміх (П. Загребельний). Словник синонімів української мови
  7. дозвілля — Дозві́лля, -лля, -ллю, -ллям, на -ллі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. дозвілля — ДОЗВІ́ЛЛЯ, я, с. 1. Вільний від праці час; час відпочинку. Відпочинок і дозвілля Маркс мислив як неодмінну умову виховання здорового покоління (Шк. гігієна, 1954, 27); Була неділя, тихий час дозвілля. Словник української мови в 11 томах