дозвілля
ДОЗВІ́ЛЛЯ, я, с.
1. Вільний від праці час; час відпочинку.
Відпочинок і дозвілля Маркс мислив як неодмінну умову виховання здорового покоління (Шк. гігієна, 1954, 27);
Була неділя, тихий час дозвілля. Тому ото на теми історичні Колгоспниці змагатись мали час (Рильський, І, 1956, 421).
На дозві́ллі — у вільний час.
Заспокоївшись, що ніхто йому не перешкодить, князь сів, щоб на дозвіллі розібрати численні рахунки своїх кредиторів (Л. Укр., III, 1952, 511).
2. рідко. Широке, просторе місце; вільний простір; привілля.
Вона щороку в степовім дозвіллі вся прибиралась у весняний цвіт (Тер., Ужинок, 1946, 23);
Їх, мов на зло, Пошукати дозвілля До цих місць потягло (Бичко, Сійся.., 1959, 393).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дозвілля — дозві́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- дозвілля — Вільний час, час відпочинку <�розваг>; (степове) привілля, простори; З. П. неділя, свято. Словник синонімів Караванського
- дозвілля — [доузв’іл':а] -л':а Орфоепічний словник української мови
- дозвілля — -я, с. 1》 Вільний від праці час; час відпочинку. На дозвіллі — у вільний час. 2》 рідко. Широке, просторе місце; вільний простір; привілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дозвілля — див. веселощі; час Словник синонімів Вусика
- дозвілля — ВІДПОЧИ́НОК (проведення часу без праці), ДОЗВІ́ЛЛЯ. Щодня на відпочинок у Крим прибуває багато тисяч чоловік (з газети); Жителі степів і в роботі, і в дозвіллі над усе ставлять сміх (П. Загребельний). Словник синонімів української мови
- дозвілля — Дозві́лля, -лля, -ллю, -ллям, на -ллі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дозвілля — Дозвілля, -ля с. 1) Досугъ, свободное время. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Котл. Ен. Так на дозвіллі добре виспавсь. Черк. у. 2) Приволье. У лісі на дозвіллі, то добре волам пастись. Черк. у. Словник української мови Грінченка