дорадчий

Значення в інших словниках

1. дорадчий — дора́дчий прикметник Орфографічний словник української мови
2. дорадчий — -а, -е. Який має право лише обговорювати питання, а не вирішувати його. Право дорадчого голосу. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дорадчий — (англ. аdviser) той, який має право лише обговорювати питання, а не вирішувати його. Економічний словник
4. дорадчий — ДОРА́ДЧИЙ, а, е. Який має право лише обговорювати питання, а не вирішувати його. Державна дума не має зовсім ніяких прав, бо всі її рішення мають не обов’язковий, а лише дорадчий характер (Ленін, 9, 1949, 162). Словник української мови в 11 томах