1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

закріпачення

Закріпа́чення, -ння, -нню, -нням

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закріпачення — закріпа́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. закріпачення — -я, с., іст. Дія за знач. закріпачити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закріпачення — ЗАКРІПА́ЧЕННЯ, я, c., іст. Дія за знач. закріпа́чити. Розправившись з повстанцями, поміщики використали свою перемогу для дальшого закріпачення селян (Іст. СРСР, І, 1956, 167). Словник української мови в 11 томах