1. Великий тлумачний словник сучасної мови

закріпачення

закріпа́чення

-я, с., іст.

Дія за знач. закріпачити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закріпачення — закріпа́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. закріпачення — Закріпа́чення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. закріпачення — ЗАКРІПА́ЧЕННЯ, я, c., іст. Дія за знач. закріпа́чити. Розправившись з повстанцями, поміщики використали свою перемогу для дальшого закріпачення селян (Іст. СРСР, І, 1956, 167). Словник української мови в 11 томах