1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

закріпачений

Закріпа́чений, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закріпачений — закріпа́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. закріпачений — див. невільник Словник синонімів Вусика
  3. закріпачений — -а, -е, іст. Дієприкм. пас. мин. ч. до закріпачити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. закріпачений — ЗАКРІПА́ЧЕНИЙ, а, е, іст. Дієпр. пас. мин. ч. до закріпа́чити. Перед 60-ми роками XVIII ст. пригноблене й розорене селянство Лівобережжя і Слобожанщини фактично було вже закріпачене поміщиками (Іст. УРСР, І, 1953, 344); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах