1. Орфографічний словник української мови

закріпачений

закріпа́чений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закріпачений — див. невільник Словник синонімів Вусика
  2. закріпачений — -а, -е, іст. Дієприкм. пас. мин. ч. до закріпачити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закріпачений — Закріпа́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. закріпачений — ЗАКРІПА́ЧЕНИЙ, а, е, іст. Дієпр. пас. мин. ч. до закріпа́чити. Перед 60-ми роками XVIII ст. пригноблене й розорене селянство Лівобережжя і Слобожанщини фактично було вже закріпачене поміщиками (Іст. УРСР, І, 1953, 344); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах