1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

здичавіння

Здича́віння, -ння, -нню, -нням

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здичавіння — здича́віння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. здичавіння — -я, с. Дія і стан за знач. здичавіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здичавіння — ЗДИЧА́ВІННЯ, я, с. Дія і стан за знач. здича́віти. Надмірні податки довели населення до жахливих злиднів і здичавіння (Тулуб, Людолови, II, 1957, 461). Словник української мови в 11 томах